Пароізоляція для даху всі нюанси роботи в домашніх умовах

Необхідність пароізоляції - для чого вона потрібна

Пароізоляція виконує величезну кількість важливих функцій. Наприклад, завдяки їй вдається досягти необхідного рівня вологостійкості даху. В іншому випадку пари рідини надають саме несприятливий вплив на конструктивні елементи, що в кінцевому підсумку може призвести до руйнування теплоізоляційного шару, а також окремих елементів даху. При цьому пар знаходиться в повітрі постійно, адже він утворюється внаслідок прийняття ванни, прибирання, готування їжі. Піднімаючись під покрівлю, з плином часу пара охолоджується під впливом холодних мас повітря, що призводить до утворення конденсату.

Відсутність пароізоляції сприяє осіданню конденсату на різних елементах даху, за рахунок чого і відбувається порушення цілісності важливих конструктивних матеріалів. так, дерев`яні перекриття поступово прогнивають, а на металевих балках утворюється корозія. Природно, з плином часу буде потрібно проводити ремонт, причому в умовах важкодоступність даху зробити це буде не тільки складно, але й фінансово затратно.

Пароізоляція перешкоджає осіданню конденсату на елементах даху

З цієї причини пароізоляція для даху грає величезну роль. Якісно виконана ізоляція забезпечить запас міцності всіх використовуваних при будівництві даху матеріалів, продовжуючи термін експлуатації покрівлі, а також відкладаючи необхідність в проведенні капітального ремонту.

При цьому слід розуміти, що пароізоляційна захист має деякі відмінності від гідроізоляції, хоча в цілому ці поняття, дійсно, мають багато спільного. Так, ключова відмінність полягає в тому, що гідроізоляція захищає конкретно від рідини, яка може збиратися на даху. У разі поширення вологи по даху цей рівень захисту забезпечить надійність, безпека покрівлі. Якщо ж говорити про пароізоляції, то вона рятує не тільки від рідини, але і від дії пара, який може утворюватися під дією високих температур на краплі вологи.

Також слід врахувати, що пароізоляційні матеріали укладаються з боку горища, тоді як гідроізоляція встановлюється під основним матеріалом покриття. Можна зробити висновок, що пароізоляція є більш загальним поняттям, яке, крім усього іншого, включає в себе ще й гідроізоляцію.

Матеріали для пароізоляції - захист з поліетилену і поліпропілену

На радість споживачів, сучасний будівельний ринок може похвалитися безліччю різних варіантів, які відмінно підійдуть в якості пароізоляційних матеріалів. Завдяки широкому вибору, ви зможете знайти саме такий склад, який буде оптимальним вибором для вас виходячи з вимог, що пред`являються до матеріалів, особливостям вашого будинку, а також фінансових можливостей.

Один з найпростіших і розповсюджених варіантів - це звичайний руберойд. Матеріал відрізняється низькою вартістю, за рахунок цього область його застосування дуже широка. Однак при роботі з ним можливі деякі труднощі, в першу чергу пов`язані з тривалістю процесу настилу руберойду.

Ми опишемо найпопулярніші і затребувані матеріали, які забезпечать прийнятний рівень захисту від вологи, а також порадують швидким і нескладним монтажем при настилі.

В першу чергу слід відзначити поліетиленовий Пароізол. Завдяки наявності спеціальної плівки або мембрани, волога практично не має доступу до внутрішніх шарів утеплювача. Високі показники в області захисту матеріалів від рідини зробили даний Пароізол дуже затребуваним і цінним при виконанні гідроізоляції.

Для забезпечення максимального рівня захисту від дії вологи, поліетиленова плівка укладається в кілька шарів, причому настил плівки слід виконувати і зверху, щоб вода не потрапляли зовні, і знизу, для запобігання негативного впливу парів. Це призводить до того, що ізолюється від дії вологи утеплювач знаходиться в своєрідному пирозі, надійно укритий пароізоляцією. Слід врахувати особливості плівки - при її монтажі шорстка сторона повинна залишитися зовні, тоді як гладкою частиною необхідно прикріпити її до утеплювача.

Незважаючи на простоту роботи з даним матеріалом, дуже часто допускаються певні помилки, які здатні в подальшому призвести до проникнення вологи. Щоб уникнути неприємних наслідків, необхідно дотримуватися певних правил настилу:

• Пароізол необхідно настилати зверху, причому кожна наступна смуга клеїться внахлест, захоплюючи не менш 10 см;
• Обов`язково скористайтеся скотчем, щоб зафіксувати плівку на стиках;
• Щоб мембрана міцно трималася на кроквах, потрібно забивати будівельних скоби за допомогою спеціальних інструментів.

Наостанок зазначимо, що даний тип пароізоляційних матеріалів є дуже популярним, так як працювати з ним досить просто навіть при відсутності спеціальних навичок. Тому ринок подібними засобами переповнений, так що при покупці слід віддавати перевагу ізолятів середньої і високої цінової категорії. В іншому випадку є ймовірність псування плівки і порушення її цілісності в найкоротші терміни, в результаті чого доведеться виконувати ремонтні дії повторно.

Наступний вид пароізоляції - це поліпропіленові паробарьери. Це бюджетний варіант, оскільки поліпропілен варто дуже мало. Процес настилу багато в чому нагадує роботу з мембранної плівкою з поліетилену. Якщо робити ремонт своїми руками, то знову ж таки потрібно монтувати матеріал внахлест з величиною захоплення як мінімум 10 см.

Однак при використанні даних паробарьера звичайний скотч для фіксації вже не допоможе, оскільки вага продукції досить великий. Вихід полягає в придбанні клеїв на основі акрилу, поліуретану або синтетичного каучуку. Після виконання всіх робіт буде потрібно обробити поліпропілен спеціальними антиоксидантами, які забезпечать додатковий захист утеплювача від освіти парів конденсату.

Ізолюємо утеплювач від вологи - що ще може запропонувати ринок

Серед інших популярних матеріалів можна відзначити пенофол, який являє собою двошарову конструкцію. Одна частина - це тонка алюмінієва фольга, тоді як друга є спіненим поліетиленом. Завдяки такому поєднанню різних за своїми особливостями речовин, монтаж пенофола забезпечує не тільки пароізоляцію приміщення, але також виконує функції теплоізоляції, оскільки фольга чудово відображає інфрачервоні промені.

Щоб правильно виконати настил пенофола, дотримуватися слід наведеної далі інструкції:

1. 1. Пенофол приклеюється до утеплювача з боку поліетилену, тоді як шар алюмінію розташовується зовні.
2. 2. Всі стики в обов`язковому порядку обробляються клейкою стрічкою для забезпечення максимального рівня герметизації.
3. 3. Рекомендується нанести тонкий шар герметика в місцях, де пенофол стикається зі стінами.

Наостанок зазначимо, що дана речовина реалізується в різних виконаннях. Для цілей пароізоляції купувати слід пенофол товщиною 10 мм.

Пенофол забезпечує також і теплоізоляцію

Популярністю користуються дифузні мембрани. До цієї категорії відносять плівку з перфорованого нетканого матеріалу. За рахунок перфорації, наслідком чого є велика кількість дрібних отворів, плівка має можливість затримувати воду і пар. Природно, при роботі з даним матеріалом є свої особливості. Наприклад, дифузна мембрана повинна бути максимально натягнута, провисання не допускаються. Для закріплення плівки можна використовувати цвяхи або скоби, але звичайний скотч також впорається з завданням.

Важливим критерієм при виборі матеріалу є його щільність. Чим щільніше плівка, тим вона міцніша, надійніше і якісніше. Відповідно, вартість також збільшується. Але на пароізоляції економити не варто.

Не можна не відзначити антиоксидантні плівки, гідність яких полягає в їх фактурі. Так, використовується спеціальний нетканий ворсистий матеріал при виготовленні внутрішнього шару, завдяки якому волога вбирається максимально швидко. Таким чином, антиоксиданти не допускають рідина до утеплювача за рахунок ворсу. Але волога довго не затримується і випаровується вже через короткий проміжок часу через руху повітря між ворсинками.

Даний матеріал відноситься до категорії найдорожчих, оскільки перешкоджає проходженню парів рідини, а також швидко виводить її. Однак в силу високої вартості більшість споживачів зупиняються на інших варіантах, перерахованих вище.

Загальний порядок монтажу пароізоляції - своїми руками виконуємо настил плівки

Як уже було відзначено вище, головна відмінність в матеріалах для пароізоляції полягає в їх будові, структурі, а також кількості шарів. При цьому процес установки приблизно однаковий. Прочитавши наступний алгоритм, ви зможете самостійно ізолювати утеплювач на даху від вологи і рідини, причому зробити це швидко, грамотно і без зайвих складнощів.

1. 1. Всі ремонтні роботи починаються на внутрішній стороні даху. При настилі кожен новий рулон плівки або мембрани обов`язково повинен захоплювати мінімум 10 см попереднього шару.
2. 2. Матеріал встановлюється паралельно металевих балок або дерев`яних крокв. Для закріплення потрібно оцинковані цвяхи або будівельний степлер.
3. 3. Якщо утеплювач, встановлений на даху, нещільно прилягає до покрівлі, то буде потрібно скористатися спеціальними дерев`яними планками, щоб притиснути ізолят якомога міцніше.
4. 4. У важкодоступних місцях, а також при обклеюванні простору поряд з вікнами або люками, додатковим елементом захисту буде виступати бутилова стрічка, яка ретельно оклеивается плівка.
5. 5. При наявності труб, їх слід обережно вкрити пароізолятом, намагаючись не пошкодити їх при цьому.
6. 6. Найголовніше правило - ізоляція від впливу рідини і парів встановлюється пошарово, спочатку за покрівлею, лише після цього ізолюється утеплювач. Не забувайте зберігати невеликий проміжок між шарами для створення вентиляції. Завдяки цьому волога буде швидко випаровуватися і висихати.

Монтаж виконується на внутрішній стороні даху

Всі дії, пов`язані з ізоляцією утеплювача на даху, рекомендується виконувати при первинному ремонті, ще на стадії покрівельних робіт. В іншому випадку вам загрожують величезні фінансові витрати, пов`язані з виконанням капітального ремонту. Якщо ж спочатку встановити захисну плівку, а після цього зайнятися покрівлею, то можна пошкодити мембрану через попадання сонячних променів, що знижують її експлуатаційні характеристики.

Помилки при роботі з пароізолятом - чого слід уникати

Займаючись монтажем пароізоляції самостійно, завжди можна зробити ту чи іншу помилку, від ступеня тяжкості якої наслідки можуть настати найрізноманітніші. Прочитавши список найчастіших помилок, що виникають наслідок недосвідченість або поспіху, ви зможете зробити все правильно:

• При роботі зі скотчем потрібно вибрати стрічку, ширина якої сягає 10 см.
• Чи не обробивши плівку липкою стрічкою або клеєм, що забезпечує високий рівень ущільнення, є ризик виникнення дефектів прикріплення пароізолята до даху.
• Навколо люків і вікон плівка в обов`язковому порядку обшивається внутрішньою обробкою, інакше матеріал швидко втратить свої ізоляційні властивості.
• Клейка стрічка сумісна далеко не з усіма матеріалами, що слід враховувати при її виборі.

Якісно виконана ізоляція дозволяє домогтися необхідного співвідношення температури і вологості в будинку, збільшуючи терміни служби покрівельного настилу.