Установка газового котла в приватному будинку про яких нормативах потрібно знати?

Приготування до монтажу котла - нормативні положення і проектна документація

Для грамотної установки газового котла в котеджі, на дачі або в приватному будинку попередньо необхідно ознайомитися з існуючою нормативною документацією, яка регламентує правила виконання таких робіт. У нормах описуються особливості монтажу газового обладнання для створення автономної опалювальної системи.

В першу чергу вам слід вивчити СНиП 31-02-2001 про газопостачання заміських будинків. Тут вказані всі законодавчі вимоги, що пред`являються до встановлюваного газового обладнання. Крім того, інформація про вимоги до пристрою автономної системи опалення міститься також в документах:

• СНиП 41-01-2003 про вентиляцію, опалення та кондиціювання повітря;
• СНиП 2.04.01-85 про пристрій внутрішнього водопроводу;
• СНиП 21-01-97 про пожежну безпеку;
• СНиП 2.04.08-87 про пристрої котельні.

Згідно з цими вимогами, для установки котла в будинку необхідно попередньо отримати технічні умови, які є підставою для організації робіт з підключення домашнього обладнання до центральної магістралі газопостачання. Для отримання ТУ вам потрібно звернутися в місцеву газову службу і подати заяву, вказавши в ньому передбачуваний витрата газу на опалювальні потреби. У центральній Росії на газове опалення витрачається від 7 до 12 м3 газу на добу.

Подана заявка буде розглянута фахівцями компанії, якщо організувати підключення можливо, власник отримає технічні умови, якщо ж з якихось причин забезпечити подачу газу в будинок неможливо, власнику об`єкта видадуть мотивовану відмову. Процедура розгляду заявки проходить протягом одного місяця, але відповідь власник може отримати і набагато раніше.

Техумови є офіційним дозволом на монтаж газового обладнання. Виконання робіт без ТУ вважається незаконним і небезпечним для користувачів будинку.

Отримавши техумови, можна переходити до створення проекту на підключення об`єкта до газопостачання. У проекті має бути присутня схема монтажу газових комунікацій - труб газопостачання від центральної магістралі на приватну земельну ділянку і від місця підключення ділянки всередину будинку.

Проектуванням газопостачання дозволено займатися тільки кваліфікованим фахівцям, які мають всі відповідні дозволи та ліцензії на виконання таких робіт. Самостійно підготувати проект на підключення до мережі неможливо. Готовий проект передається на узгодження до відділу організації, яка контролює газопостачання в населеному пункті. Узгодження здійснюється протягом 90 днів з моменту подачі власником заяви.

При подачі заявки на узгодження проекту необхідно докласти до неї такі документи:

• техпаспорт і інструкцію з використання встановлюваного котла;
• сертифікати відповідності;
• підтвердження відповідності газового агрегату вимогам безпеки.

Якщо з якихось причин у газовій службі приймуть рішення відмовити власнику у погодженні проекту, йому видадуть мотивовану відмову і перелік дій, необхідних для отримання дозволу на підключення будинку до газопостачання та установки газового обладнання.

Правильно обладнана котельня

Вимоги до приміщення - де можна влаштувати котельню?

Газове обладнання відрізняється за потужністю. Пристрої потужністю менше 30 кВт можна встановлювати в будь-яких нежитлових приміщеннях, а для більш потужних приладів потрібно пристрій котельні. Котельня - це окреме приміщення, призначене виключно для розміщення опалювального обладнання і не використовуваного для інших потреб.

Найчастіше для пристрою котельні в будинку використовують приміщення в підвальному поверсі, кімната повинна відповідати всім сучасним вимогам і нормам. Пристрій котельні в підвалі дозволяється тільки в одноквартирних житлових будинках. Ви також можете котел в прибудованому приміщенні до дому.

Законодавство регламентує вимоги до котельні:

1. 1. Площа кімнати для установки опалювального обладнання повинна бути від 4 м2 і більше. В одній котельні може бути встановлено тільки 2 котла.
2. 2. Висота стелі котельні не менше 2,2 м.
3. 3. В котельні потрібно вікно для освітлення, його розмір розраховується за формулою - на кожні 10 м3 обсягу котельні має припадати 0,3 м2 площі вікна. Мінімальна площа вікна становить 50 см2.
4. 4. Ширина дверного отвору - від 80 см.
5. 5. Відстань до дверей - не менше 1 м, але краще розміщувати газове обладнання далі від входу, хоча б на відстані 1,3 м.
6. 6. Перед котлом передбачають вільне місце, необхідне для проведення ремонту та обслуговування обладнання - від 1,3 м.

Котел в кімнаті необхідно встановлювати строго горизонтально. Такий монтаж дозволить мінімізувати шуми і вібрації, що виникають при його роботі. Встановлюється обладнання тільки на рівну підлогу, виготовлений з міцних, негорючих матеріалів. Стіни в котельні теж повинні бути збудовані і облицьовані з використанням матеріалів, що відносяться до класу пожежобезпечних та термостійких.

Для нормальної і безпечної роботи котельні в неї необхідно підвести холодну воду, а також організувати систему зливу води в каналізацію, розташовану в підлозі. Всі електричні розетки в кімнаті обов`язково повинні мати заземлення. У приміщенні повинен бути організований доступ до димоходу, щоб при обслуговуванні обладнання можна було контролювати прохідність каналів і виконувати прочищення.

Пристрій димоходу і системи вентиляції

За правилами монтажу газового обладнання в кімнаті, де встановлюється котел, необхідно організувати функціональні системи вентиляції та видалення диму. Якщо цих систем в кімнаті не буде, або вони не зможуть нормально функціонувати, це може стати причиною поломки дорогого устаткування і виникнення аварійних ситуацій.

Вентиляційний і димохідний канал в котельні повинні бути роздільними. Система вентиляції повинна працювати не тільки на видалення з приміщення повітря, але і на приплив чистого кисню, тому необхідна організація функціональної припливно-витяжної системи. Вхідний вікно вентканала роблять в нижній частині вхідних дверей або у зовнішній стіні. Розмір отвору повинен скласти не менше 1/30 від площі котельні і не менше 8 см2 на 1 кВт потужності котла (якщо приплив повітря йде з вулиці). Якщо повітря потрапляє в приміщення з іншої кімнати, то розмір отвору роблять від 30 см2 на 1 кВт. В котельні вентиляційний канал повинен весь час бути відкритим, щоб повітря могло постійно циркулювати в приміщенні.

Котел найкраще встановлювати в безпосередній близькості від димохідної труби. Встановлюваний в стіні димар повинен мати два канали:

• головний - для монтажу труби;
• ревізійний - для технічного обслуговування (розташовується нижче головного на відстані 25 см і більше).

Вихідний отвір димоходу обов`язково має відповідати за розміром вихідного патрубка встановлюваного газового обладнання. Сам димар повинен мати не більше 3 поворотів і вигинів. Труба системи виготовляється з нержавіючої сталі або вуглецевої листової сталі. Установка труб, виготовлених з азбесту або інших шаруватих матеріалів, може здійснюватися тільки на відстані 50 см від димоходного патрубка котла.

До підключення труби необхідно провести розрахунок оптимального його розташування і протяжності. Такий розрахунок дозволить підвищити функціональність системи і зробить її безпечної в експлуатації. Для труб, що використовуються в димоходах, висувають такі вимоги:

• труба повинна підніматися над дахом без коника мінімум на 50 см;
• труба, яка виходить на скат на видаленні від коника менше 150 см, оснащується оголовком, що підноситься над коником на півметра;
• що виходить через скатний дах труба на відстані від коника більше 150 см, але менш 300 см повинна мати оголовок не нижче вершини коника;

При відстані від труби на похилому даху до коника більше 300 см оголовок розташовують так, щоб його висота досягала умовної лінії, прокреслені під кутом в 10˚ від вершини гребеня до горизонту.

Відсутність систем вентиляції - причина поломки обладнання.

Види і особливості підключення газового обладнання

На ринку газового обладнання котли представлені в широкому асортименті, власникам приватних будинків залишається тільки правильно підбирати пристрої, відповідні своїми характеристиками місця установки і вимогам до інтенсивності опалення. Існує кілька варіантів класифікації котлів, такі пристрої поділяються за такими критеріями:

• за методом монтажу;
• по конструкції;
• по потужності;
• за способом розпалювання;
• за методом відведення продуктів горіння.

За конструктивним характеристикам котли поділяють на одно- і двоконтурні. Пристрої з одним контуром призначені виключно для опалення. При необхідності організувати в будинку також гаряче водопостачання, доведеться використовувати додатковий пристрій - бойлер. Двоконтурні моделі можуть забезпечувати роботу систем гарячого водопостачання та опалення одночасно. Вони працюють за проточним нагрівального принципом або мають вбудований бойлер, який нагріває воду до необхідної температури. Завдяки цьому, двоконтурні пристрої вважаються більш універсальними, але і коштують дорожче.

За методом монтажу прилади поділяють на настінні і підлогові. Підлогові пристрої відрізняються від настінних великими розмірами і потужністю, через це часом вимагають монтажу в спеціальній котельні. Настінні котли стають більш популярними останнім часом, адже їх використання можливе і в приватних будинках, і в квартирах. Настінні прилади хороші тим, що не вимагають монтажу повноцінного димоходу, видалення продуктів горіння може здійснюватися через зовнішню стіну через коаксіальний димохід.

Дуже важливий параметр при виборі котла - його потужність. Щоб гарантувати якісне опалення всіх внутрішніх приміщень житлового об`єкта, необхідно попередньо провести розрахунок потужності газового обладнання. Для ефективного опалення кожних 10 м2 площі будинку необхідно мінімум 1 кВт потужності котла. Дуже бажано вибирати пристрій з запасом потужності в 20, щоб в процесі експлуатації йому не доводилося працювати на межі можливостей.

Слід враховувати, що питома потужність для обігріву 10 м2 площі будинку розрізняється для різних регіонів Росії. Якщо в середній смузі 1 кВт цілком достатньо, то для півночі краще проводити розрахунок, беручи в якості питомої потужності величину в 1,5 або навіть в 2 кВт. У південних регіонах така потужність не потрібна, цілком досить проводити розрахунок з показниками питомої потужності на рівні 0,7-0,8 кВт.

Найбільш поширені підлогові і настінні моделі.

Правила монтажу системи опалення

Найкраще довірити задачу монтажу газового обладнання кваліфікованим фахівцям, які зможуть виконати необхідні роботи правильно, в повній відповідності з сучасними нормами законодавства, зроблять безпечну і функціональну систему для вашого будинку. Іноді можна виконати монтажні роботи і своїми силами, але для цього доведеться отримувати персональний дозвіл від представників контролюючих організацій, але навіть в цьому випадку приймання та випробування встановленого котла повинні здійснювати професіонали.

Перед початком монтажу потрібно переконатися в придбанні всього необхідного обладнання та комплектуючих, для цього слід повторно вивчити підготовлений проект на монтаж і технічну документацію на встановлюваний котел. Після цього підлоговий прилад встановлюється на міцну поверхню, ідеальним підставою для монтажу є бетонна стяжка, покрита металевим листом або керамічною плиткою. Така підлога потрібен не тільки під самим котлом, а й на всьому передтопковий просторі - близько 40-50 см в передній частині котла.

Пристрій встановлюють на підставу таким чином, щоб воно міцно спирався на поверхню усіма ніжками. Нестабільна установка може привести до неправильної роботи пристрою.

При установці необхідно дотримати наступні вимоги:

• відстань від поверхні котла до стелі - від 1,2 м;
• відстань від котла до незахищеної стіни - від 32 см;
• відстань до закритої металевим листом стіни - від 26 см;
• відстань від димової труби до незахищеної стіни - від 50 см;
• відстань від димової труби до захищеної стіни - 25 см;

Для монтажу настінних котлів в стіну монтують спеціальні кронштейни або кріпильні планки, що додаються до виробу. Монтаж необхідно виконувати на висоті від 1 до 1,6 м до підлоги. Встановлювати кронштейни і планки потрібно за будівельним рівнем, щоб котел підвішувався точно по вертикалі і горизонталі. На встановлені кріплення вішається прилад.

Далі котел підключають до встановленого димоходу через спеціальний патрубок (кріплення патрубка до труби має бути герметичним без зазорів). Після через систему водопостачання трубопровід опалення заливають воду (перед входом в котел на трубі монтують фільтр грубої очистки і запірні крани по обидва боки від нього). Забезпечити герметичність і правильну роботу системи самостійно дуже складно, тому ми ще раз рекомендуємо звертатися до професіоналів для монтажу пристрою.