Утеплення стелі в будинку з холодною дахом вибираємо один із способів

Утеплення зсередини або з боку горища - що краще?

Сучасні будівельні технології передбачають пристрій теплоізоляційних шарів одночасно зі зведенням будівлі. В цьому випадку підбираються найбільш зручні та ефективні схеми монтажу утеплювача ще на етапі проектування з урахуванням типу перекриття, загального навантаження на будівельні конструкції, потреби в теплозбереженні в даному кліматичному поясі. Так відбувається в ідеалі, якщо зводиться новий будинок з дотриманням будівельних вимог і правил.

Якщо ж приватна споруда зводилася давно, або недавно, але своїми силами, цілком допустимо варіант, що якісної теплоізоляції, в тому числі стельових перекриттів, в будинку може не бути. У такій ситуації домовласникам доводиться самостійно вирішувати проблему утеплення, підбираючи способи, що відповідають потребам в заощадженні тепла, особливостям побудови взагалі і типу перекриттів зокрема. Перше питання, що виникає на шляху вирішення означеної проблеми - це сторона стельових перекриттів, з якої зручніше і доцільніше влаштовувати термоізоляційний бар`єр.

Зручніше утеплювати стелю з боку горища

Утеплити перекриття можна з кожної зі сторін, і в будь-якому випадку це буде правильно. Але при виборі способу утеплення потрібно враховувати деякі нюанси. Перший з них - висота стельових перекриттів. Якщо стелі невисокі, і далі красти корисний простір бажання немає, однозначно напрошується утеплення з боку горища, адже шар утеплювача (мінімум 5-6 см) плюс обробка (2-3 см) зроблять стелі ще нижче. Інша ситуація - в кімнатах вже зроблена обробка, оформлений інтер`єр, і він цілком влаштовує домочадців. Утеплення стелі зсередини призведе до необхідності знову робити ремонт, що недоцільно в усіх відношеннях. Тут також в перевазі укладання теплоізоляційного бар`єру зверху по перекриттях.

Утеплювати стелі зсередини є сенс тільки в ситуації, коли в будинку проводиться капітальний ремонт. У цьому випадку передбачається втілення одного із способів внутрішньої термоізоляції стельових перекриттів, що виробляється в ході проведення ремонтно-оздоблювальних робіт. Хоча останнім часом домовласники все частіше вважають за краще утеплювати стелю з боку горища. Так набагато зручніше, менш затратно і, до того ж, нескладно. А це сильний фактор, якщо передбачається пристрій теплоізоляційного бар`єру своїми руками.

Є варіант утеплення перекриттів з обох сторін. Так роблять ті, хто хоче перетворити житло в неприступну фортецю для зимової холоднечі і літньої спеки, щоб потім постійно економити на оплаті за енергоносії.

Шукаємо відповідний матеріал - полімери або волокно?

Зараз існує достатній вибір видів утеплювачів, які можна застосувати для наших цілей. Поряд з використанням сучасних термоізоляційних матеріалів, часто застосовуються і традиційні утеплювачі, службовці для цього не одне століття. До них відносяться деревні стружка і тирса, а також матеріали на їх основі (опилкобетон, суміш відходів деревообробки з глиною). Деякі засипають підлогу горища шаром сухого листя або лапами хвойних дерев. Такі способи утеплення перекриттів використовували наші пращури, але нічого не заважає застосувати такі абсолютно натуральні і часто безкоштовні матеріали в наш час. Хоча сучасні технології і матеріали у споживачів у перевазі, тому коротко розглянемо їх різноманітність і основні характеристики.

Класифікуючи матеріали, що застосовуються для утеплення стельових перекриттів, можна рознести їх в кілька груп:

• полімерні утеплювачі;
• волокнисті утеплювачі;
• напилювані матеріали;
• сипучі речовини.

До полімерів відноситься всім відомий пінопласт і стрімко набирає популярність екструдований полістирол, відомий багатьом під комерційною назвою "Піноплекс". Пінопласт застосовується дуже широко для теплоізоляційних цілей в будівництві. Популярність матеріалу забезпечують два фактори - дуже доступна вартість і непогані теплоізоляційні властивості. Якісний матеріал з щільністю не менше 35 кг / м3 ще й володіє достатньою гидрофобностью, щоб відпала необхідність влаштування гідро- і пароізоляційних бар`єрів при монтажі шару, що утеплює. Все б добре, але є у пінопласту і проблемні характеристики, основна з яких - горючість, супроводжувана надзвичайної токсичністю. Виділяється при горінні цього полімеру дим здатний відправити на той світ будь-якого, хто вдихне його 2-3 рази. З цієї причини в багатьох розвинених країнах цей утеплювач заборонений для проведення теплоізоляційних робіт в житлових будівлях.

Піноплекс позбавлений багатьох недоліків пінопласту. Він відноситься до класу матеріалів, що не підтримують горіння або самозатухающих, тому його використання в житловому будівництві не обмежена. Крім того, полістирол абсолютно не сприйнятливий до впливу вологи, не піддається поразці бактеріальної і грибкової мікрофлорою. Міцність пеноплекса - одна з найвищих, якщо порівнювати з іншими утеплювачами, тому полістирол часто використовують там, де міцності відіграють важливу роль (утеплення підлог під стяжкою, теплоізоляція цоколів будівель, підвальних приміщень). За теплоізоляційними властивостями полістирол приблизно такий же, як пінопласт - для створення надійного теплового бар`єру досить шару утеплення 5-10 см (в залежності від географії регіону).

Мінвата і її різновиди відносяться до волокнистих утеплювачів

До волокнистих матеріалів для теплоізоляційних робіт в будівництві відносять різновиди мінеральної вати. Матеріал відрізняється за характером сировини, що застосовано для виготовлення матеріалу. Всі типи мінеральної вати виробляються шляхом розплавлення мінералів і формування волокон, що скріплюються за допомогою органічних клейких речовин. Якщо волокна формуються з розплавленого скла, в результаті виходить скловата. Шлаковата робиться тим же способом з доменних шлаків і інших мінеральних відходів металургійного виробництва. Базальтова вата, яка вважається найбільш якісним матеріалом з цієї категорії, формується при термічному впливі на деякі види гірських порід.

Всі волокнисті утеплювачі виготовляються різної щільності. Найвищий питому вагу мають мати, що використовуються переважно для фасадної теплоізоляції під штукатурку. Такий утеплювач міцний і жорсткий, тому формує тверду поверхню для проведення по ній оздоблювальних робіт. Мінвата середньої щільності також проводиться у вигляді матів, але матеріал більш пухкий і не відрізняється високою міцністю. Мінеральна вата з найнижчим питомою вагою в продаж надходить скручений в рулони. Для утеплення стелі в будинку можна застосувати минвату середньої і низької щільності, причому перша буде доречніше при теплоізоляції з боку горищного приміщення з холодною дахом, друга - для пристрою теплового бар`єру зсередини.

Напилювані і сипучі варіанти - є, з чого вибрати

Останнє слово в технології утеплення будівельних поверхонь - напилювані утеплювачі. До них відносять пенополиуретановую піну і ековату. Перший матеріал є полімером, другий виробляється з натуральної сировини (целюлоза). Обидва утеплювача наносяться на утеплять поверхню способом напилення, хоча в деяких випадках ековату засипають в наявні проміжки в сухому вигляді з наступним трамбуванням.

Найбільш поширений сипучий утеплювач - керамзит

Пінополіуретан по хімічній природі, способу нанесення і структурі готової теплоізоляції дуже близький до звичайної монтажної піни. Для приготування спіненого матеріалу, що має відмінні адгезивні властивості, використовуються два компонента, які спішуються і потім наносяться за допомогою спеціального обладнання. Перевага напилюваного утеплювача - в його безшовні, що попереджає формування містків холоду. Пінополіуретан в полимеризованной (застиглому) стані не горючий і має в 1,3 рази кращі теплоізоляційні характеристики, ніж пінопласт. Недолік утеплювача - в поступовому руйнуванні під впливом ультрафіолету (потрібно захищати) і неможливості роботи з ним своїми руками (обладнання дороге і купувати його для разового використання недоцільно).

Самим застосовуваним сипучим утеплювачем є керамзит - пористі гранули різних фракцій. Сировиною для виробництва керамзиту є звичайна глина, тому цей утеплювач відноситься до екологічних і натуральним. Цей утеплювач не горить, має помірну гигроскопичностью і непоганими теплоізоляційними властивостями. Здатність протистояти втратам тепла залежить від величини гранул - чим менше фракція, тим вище теплопровідність.

Для утеплення горищного статі доцільно використовувати керамзит фракції 5-10 мм.

Теплоізоляція стелі з боку житлових кімнат

Утеплити перекриття зсередини можна двома способами. Перший передбачає монтаж теплоізоляційних плит або матів безпосередньо на поверхню перекриття за допомогою клею і додаткової фіксації спеціальними дюбелями. Цей спосіб краще використовувати, якщо в якості перекриття використана залізобетонна плита. Друга технологія передбачає влаштування обрешітки під подальшу обшивку листами гіпсокартону, пластиковими панелями або вагонкою. У цьому випадку утеплювач закладається між несучими елементами каркаса. Цей метод здійснимо при будь-якому типі стельових перекриттів. Обидва способи дають непоганий теплоізоляційний ефект, хоча товщина шару часто обмежена, з огляду на прагнення зберегти максимум корисного простору.

Один з методів - облаштування обрешітки, під яку укладається утеплювач

Для здійснення технології безпосереднього монтажу утеплювача на плити частіше використовується екструдований полістирол, хоча можна використовувати і мінераловатні мати з високою питомою вагою. Перевагу віддають полістиролу з кількох причин:

• матеріал легше, зручніше в роботі при його монтажі;
• теплопровідність полістиролу тієї ж товщини приблизно в півтора рази нижче того ж показника мінеральної вати високої щільності;
• для формування оздоблювальних шарів по поверхні мінеральної вати потрібно мати навички подібної діяльності, тоді як штукатурити по полістиролу не складніше, ніж по гіпсокартону.

В цілому ж монтаж цих утеплювачів відрізняється мало. Різниця тільки в застосовуваних полімерцементних сумішах для приклеювання теплоізоляційних листів. Послідовність дій при такому способі утеплення така:

• плиту перекриття обробляємо грунтуючою сумішшю;
• готуємо полімерцементний клей (по інструкції на упаковці);
• клейову суміш наносимо на лист утеплювача (по периметру і в центрі), після чого полістирольну плиту притискаємо до бетонної поверхні і виставляємо в горизонтальній площині;
• після затвердіння клею (приблизно через добу) листи утеплювача додатково фіксуємо "парасолями" - спеціальними дюбелями з широкою круглою головкою.

Залишилося обштукатурити утеплювач із застосуванням армуючої сітки і нанести фінішні оздоблювальні шари. Якщо застосовується другий спосіб, який передбачає закладку утеплювача в проміжки між рейками або профілями, як теплоізоляційного матеріалу беремо минвату середньої або низької щільності. Теплоізоляція поміщається між елементами каркаса і злегка фіксується відігнутими планками прямих підвісів, якими профілі прикріплюються до перекриття, після чого лати закривається обшивкою.

Пристрій теплового бар`єру по підлозі горища - доступні способи

Для пристрою теплового бар`єру з боку горищного приміщення застосовні всі зі згаданих вище матеріалів. Якщо для утеплення ЕКОВАТОЙ або пінополіуретаном знадобиться наймати спеціалізовані бригади, сформувати теплоізоляційні шару керамзитом, мінеральною ватою або полімерними листовими утеплювачами не важко будь-якому домашньому майстрові.

Якщо перекриття виконано залізобетонною плитою, доцільніше застосувати керамзит, засипавши його шаром до 15 см, або укласти Піноплекс, заповнивши шви між листами полімерного утеплювача монтажною піною. при дерев`яних перекриттях краще використовувати мінвату, так як за здатністю пропускати водяну пару вона схожа з деревиною. Укладання волокнистого утеплювача проводиться в проміжки між несучими дерев`яними балками, після чого влаштовується паробар`єр з відповідною плівки. Потім по балках нашиваються контррейки, які будуть основою для настилу дошки підлоги горищного приміщення.

Якщо є вільний доступ до відходів пиломатеріалів, можна максимально здешевити захід, заповнивши простору між балками сумішшю дрібної стружки і тирси. Такий спосіб теплоізоляції буде самим екологічним і природним для перекриття, виконаного з деревних матеріалів.