Гідроізоляція підлоги чим і як виконується?

Гідроізоляційні матеріали - різні за складом і способом нанесення

Оберігати від вологи потрібно все без винятку конструктивні елементи житлового будинку або квартири в багатоповерхівці. Не є винятком з цього правила і підлогові підстави. У дошках і лагах дерев`яних перекриттів висока постійна вологість стає причиною гниття деревини і активного розвитку грибка. Бетонні підстави також руйнуються під дією води. Навіть у випадках, коли квартира розташовується не на першому поверсі висотки, волога проникає під фінішне підлогове покриття. Останнє через це дуже швидко втрачає свій зовнішній вигляд і через деякий час приходить в повну непридатність.

Уникнути зазначених проблем дозволяє грамотно виконана гідроізоляція підлоги. Зараз таку операцію може призвести своїми руками практично кожен домашній умілець, завдяки наявності великої кількості різноманітних влагозащитних матеріалів.

Сучасна гідроізоляція працює за одним принципом. Вона формує на поверхні підлоги водовідштовхувальний і водонепроникний шар, який і захищає основу від вологи. Всі гідроізоляційні матеріали прийнято ділити на бітумно-полімерні, виготовлені на базі мінеральних речовин, бітумні, полімерні. Така градація враховує, який вологозахисний компонент є ключовим в конкретному складі. Також гідроізоляцію поділяють за спрощеним варіантом її нанесення на покриття підставу на:

• штукатурну;
• обмазувальну;
• рулонну;
• порошкову;
• засипну;
• обклеювальну;
• плівкову;
• фарбувальну.

Далі ми поговоримо про ці матеріали, описавши тонкощі їх використання, позитивні і негативні характеристики. Це дозволить нам правильно підібрати гідроізоляцію і максимально ефективно провести захист підлогового підстави від вологи.

Штукатуримо і засипаємо підлогу - просто і надійно

Оштукатурювання підлоги поверхні - досить популярний спосіб гідроізоляції. Він підходить для будь-яких підстав, будь то керамічна плитка, деревина, натуральний камінь або залізобетон. Така вологозахист проводиться за допомогою спеціальних сухих композицій, що складаються з цементу, полімерних і в`яжучих компонентів. Штукатурна ізоляція розводиться водою. Отримати розчин можна заповнювати всі тріщини і нерівності основи. Наносити його дозволяється в один або кілька шарів. Тут все залежить від стану оброблюваної поверхні. Нанесення штукатурки виконуємо пензлем або шпателем. Процес нескладний і зрозумілий навіть для початківця майстра.

Штукатурні розчини тверднуть досить довго (12-14 днів). В цей період часу оброблений підлогу потрібно оберігати від пересихання. У перші пару днів нам доведеться кожні 3-4 години наносити на гідрозахисний шар свіжу порцію штукатурки. Найзручніше це робити за допомогою розпилювача. Потім подібну операцію необхідно виконувати двічі на тиждень. Якщо не зволожувати захисне покриття, толку від нього буде мало. На затверділої ізоляції з`являться тріщини. Через них волога буде проникати під фінішну підлогову обробку.

Різновидом гідрозахисної штукатурки вважаються засипні склади. Їх не потрібно розводити. Такі суміші, що складаються з гранульованих і пескообразних елементів, рівномірно засипаються на підлогу (в заздалегідь споруджену опалубку). Потім отриманий шар добре трамбується і обробляється штукатуркою. В результаті на підлозі утворюється міцне і надійне водонепроникне покриття. Воно, крім того, виконує функцію відмінного утеплювача. У подібних випадках не доводиться додатково витрачатися на облаштування шару теплоізоляції. Недоліки методики - необхідність в створенні опалубного конструкції, велика висота (до 50 см) засипки.

Замість засипних матеріалів останнім часом часто використовують порошкові суміші. Вони складаються з цементу, в`яжучого і клеїть компонентів, спец. пластифікаторів. Порошкова гідроізоляція продається в сухому вигляді. Ми розводимо її (строго по інструкції виробника) і обробляємо отримати розчин підлогову поверхню. Мінус таких складів - висока вартість. Їх рекомендується застосовувати для створення водовідштовхувальним стяжки в приватних саунах, басейнах, інших приміщеннях з високим рівнем вологості.

Фарбувальна і обмазочная ізоляції - ефективні, але недовговічні

Фарбувальні і обмазувальні гідрозахисні покриття для підлоги наносяться також, як і стандартні просочення, мастики, фарби. Існують дві методики обробки підстави такими композиціями - холодна і гаряча. Перший спосіб використовується для складів на основі епоксидних смол і каучуку або полімерів. Друга методика рекомендована при застосуванні бітумно-полімерних сумішей. Холодний склад наносимо на підлогу пензлем або валиком. Операцію виконуємо при кімнатній температурі. Чекаємо, коли композиція вбереться в основу. Після цього або повторно обробляємо поверхню тим же складом, або відразу приступаємо до монтажу фінішного покриття.

Гарячі суміші перед використанням нагріваємо до заданої температури (дивимося керівництво фірми-виробника щодо застосування ізоляції). А потім наносимо на підлогу - знову-таки пензлем, валиком або шпателем. Якщо композиція виходить надто густою, для обробки поверхні використовуємо шпатель. Потім нам потрібно почекати, поки бітумно-полімерне покриття повністю не затвердіє і не знайде високі вологозахисні показники.

Полімерні, бітумні, епоксидні і каучукові мастики наносяться і на підлогу, і на нижню частину стінових поверхонь. В іншому випадку користі від них не буде ніякої.

Переваги обмазувальної і фарбувальної технологій:

• простота виконання робіт (легко наноситься, швидко схоплюється, не вимагає застосування спеціальних інструментів);
• доступна вартість сумішей;
• невелика товщина (максимум 3 мм) гідроізоляційного шару (це особливо важливо для приміщень з низькими стелями);
• обмазочная гідроізоляція володіє не тільки вологозахисними, але ще і протигрибковим і антикорозійного здібностями.

Головний недолік обмазувальних і фарбувальних ізоляторів для підлоги - недовговічність. Захисний шар виконує свої функції не більше 5 років. Після цього його доводиться оновлювати.

Обклеювальна матеріали - підходять для бетонних підлог

Обклеювальна вироби для гідрозахисту підлогових підстав використовуються рідко, незважаючи на свою невисоку ціну. Технологія їх монтажу проста. Але ось ефективність таких ізоляторів залишає бажати кращого. Експерти кажуть, що застосовувати їх слід лише в крайніх випадках.

Обклеювальна матеріали - це листові і рулонні водостійкі вироби. Вони укладаються на заздалегідь очищений і прогрунтувати підлогу. І прикріплюються до нього різними способами:

1. 1. За допомогою наплавлення матеріалу в рулонах. Для цього під рукою повинна бути газовий пальник. Вона є в арсеналі далеко не всіх домашніх умільців. Та й пожежобезпечність такої методики залишає бажати кращого.
2. 2. Шляхом використання кріпильних деталей (метизів). Методика рекомендована для листових матеріалів, які встановлюються на чорновий дерев`яна підлога або на бетонну стяжку.
3. 3. наклеювання гідроізоляції. Найпростіший і легко реалізується варіант кріплення. Наклеювання виконується за допомогою спеціальних мастик і клеять складів. Деякі виробники пропонують рулонні і листові матеріали, у яких нижній шар спочатку промащується клеєм. З такими виробами працювати дуже просто (не потрібно здійснювати підбір і покупку мастики).

Важливий момент! Обклеювальна гідроізолятори характеризуються підвищеною чутливістю до навантажень на розтяг і зсув. З цієї причини їх бажано застосовувати виключно для захисту бетонного або цегельного підстави в квартирі. Для приватних дерев`яних будинків краще вибрати інший ізоляційний матеріал.

Інші види гідроізоляції - нюанси використання

Під плівковою гідроізоляцією розуміють вироби з полівінілхлориду або поліпропілену. Їх використовують для вологозахисту бетонного покриття для підстави перед тим, як облаштувати піщано-цементну або суху стяжку. Ще один різновид гідроізоляційних матеріалів - рідкі мастики. Вони наносяться на підлогу по просочувальної і литий технологіям. Перша передбачає розпорошення мастики по поверхні. У деяких випадках склад наноситься пензлем. Мастика проникає в підлогову основу і формує водонепроникну безшовну мембрану невеликої товщини.

Лита технологія - це обробка статі бітумними або чисто полімерними композиціями. При застиганні вони створюють міцну і довговічну плівку. Її товщина складає 10-15 см. Лита методика реалізується строго для гідроізоляції стандартної цементно-піщаної стяжки. Мастика завжди наноситься в 3-5 шарів. При цьому потрібне додаткове армування захисного шару стеклотканью або сіткою з металу.

І останнє. Популярні в наші дні системи теплих підлог також потребують якісної захисту від вологи. У подібних випадках фахівці радять працювати з рулонної або рідкої (описані вище мастики) ізоляцією. Зверніть увагу! Якщо теплі підлоги ізолюються рулонними виробами, нам потрібно промазати всі нахлести і шви між окремими смугами матеріалу бітумним складом.

Вибираємо відповідну гідроізоляцію, орієнтуючись на надані поради, і створюємо надійне підлогове підставу, що не боїться вологи!