Оздоблення балкона сайдингом і іншими популярними матеріалами

Після скління і утеплення балкона настає час задуматися про його зовнішній і внутрішній обробці. Сучасний ринок пропонує безліч оздоблювальних матеріалів в різному ціновому діапазоні. Власники квартир вже самі вибирають, яка їм більше підійде: обробка балкона сайдингом, гофрованим металом або обшивка панелями МДФ.

Зовнішня обробка сайдингом

Зовнішня обробка балкона виконує дві основні функції: естетичну і практичну. Після проведення оздоблювальних робіт балкон з вулиці виглядає красивіше, солідніше і презентабельнєє. Він чудово гармоніює з екстер`єром будівлі, не порушуючи при цьому гармонії і цілісності Архітекторській задумки. Матеріали, використовувані для зовнішньої обробки балкона, захищають його від негативного впливу природних факторів, а також допомагають зберегти тепло.

Вініловий сайдинг - найпопулярніший вид зовнішньої обробки балкона або лоджії. Це стандартні панелі шириною 25 см і довжиною до 3 метрів. Виконані вони з міцного, вологонепроникного полімерного матеріалу, стійкого до будь-яких механічних впливів. Згодом він не вигоряє на сонці, не потребує подальшої фарбування, абсолютно екологічний і не піддається горінню.

Звичайна обробка балкона панелями МДФ вимагає чимало часу і витрат на витратні матеріали (клей, шпаклівка). Для сайдинга ж знадобляться тільки самі панелі, саморізи, стартовий профіль і напрямні. Технологія обробки сайдингом має кілька особливостей. Перш ніж приступити до обшивки балкона, рекомендується залишити матеріал на кілька годин, щоб він «звик» до вуличній температурі. Стартовий металевий профіль виконує дуже важливу роль у всій системі кріплення сайдинга. Багато майстрів економлять на ньому і кріплять перший лист відразу на поверхню балкона, від чого з часом губляться естетичні характеристики всієї обшивки.

Щоб пластини сайдингу не зрушили в процесі монтажу, а також зберегли геометричне досконалість конструкції після установки, необхідні металеві напрямні. Кріпляться вони вертикально саморізами до всієї площині балкона з інтервалом 30-40 см. В якості альтернативи металевого профілю можна використовувати дерев`яні рейки, але з часом вони піддаються гниттю, тому перевагу краще віддати металу. Професійні майстри в процесі всієї роботи неодноразово використовують будівельний рівень, перевіряючи, наскільки правильно і рівно виконується монтаж сайдингу.

Професійна зовнішня обробка балкона сайдингом являє собою збірку панелей по типу конструктора. На бічній частині пластин є спеціальні отвори для саморізів. Не рекомендується свердлити вініловий профіль наскрізь, так як це може привести до появи тріщин і втрати герметичності. Між горизонтальними стартовими планками, залишають зазор в 5-7 мм, який компенсує лінійне розширення матеріалу при різких перепадах температури. Саморізи кріпляться строго посередині цвяхового отвори, яке має овальну форму.

Це необхідно для того, щоб панель ковзала при розширенні, але при цьому не порушувала цілісності всієї облицювання. Закручуються саморізи НЕ впритул до планки, а з невеликим відступом в 1 мм. Для того, щоб освоїти цей нехитрий прийом, фахівці радять два способи:

• підставляти монетку між капелюшком саморіза і вінілової панеллю;
• закручувати саморіз до упору, а потім послабити на один оборот.

Оздоблення сайдингу може бути, як горизонтальної, так і вертикальної.

Крім цього, для спрощення монтажу і створення більш акуратною облицювання, виробникам створені такі пластикові елементи:

• зовнішній кут;
• внутрішній кут;
• кінцева планка;
• ринву;
• карнизний профіль.

Завдяки широкій сфері застосування і наявності додаткових аксесуарів, набирає популярність і внутрішнє оздоблення балкона сайдингом, цей матеріал не вимагає особливого догляду, універсальний і практичний. Крім різноманіття колірної гами, покупець може придбати профіль, з поверхнею, що імітує натуральні матеріали (дерево, камінь).

Зовнішня обробка панелями МДФ

Панелі МДФ - більш бюджетний варіант в порівнянні з вініловим сайдингом. Цей матеріал являє собою спресовані тирса, де лицьова частина панелі покрита водовідштовхувальним ламінованою плівкою. За своїми якісними характеристиками панелі МДФ можна порівняти з вагонкою і ПВХ профілем. Вони володіють хорошими теплозберігаючі властивості, практичні в застосуванні, а також екологічні.

Одним з основних переваг панелей МДФ є відсутність необхідності повного вирівнювання поверхні, до якої вони будуть кріпитися. При цьому абсолютно не важливо, чи був парапет балкона попередньо отштукатурен, прогрунтувати або забарвлений. Кріпляться панелі на попередньо встановлену дерев`яну або металеву обрешітку (каркас) звичайними саморізами. Під панелі можна настелити гідро- і теплоізоляційний матеріал (фольгоізол, пенофол).

Між собою панелі МДФ кріпляться за принципом гребінь-паз. Це дозволяє створювати цілісну поверхню без яскраво виражених стиків і швів. Для збільшення міцності панелі можна прикріпити друг до друга за допомогою будівельного степлера і металевих скоб. Кути і місця біля укосів закриваються спеціальними куточками, кріпляться вони за допомогою клею «рідкі цвяхи».

Зовнішня обробка гофрованим металом

Обшивка балкона гофрованим матеріалом - один з найперших способів зовнішньої обробки. Спочатку фахівці використовували звичайні листи оцинкованого заліза, а потім на ринку з`явився металевий профіль, покритий антикорозійним порошковим напиленням.

Сьогодні гофрований метал складає гідну конкуренцію панелям з МДФ і пластикового сайдингу. За принципом монтажу він ідентичний каркасною технологією обшивки, яка застосовується при обробці панелями і вагонкою.

Структура металевого профнастилу є наступною:

• тонкий лист стали;
• цинково-антикорозійне покриття;
• грунтовка;
• захисно-декоративний шар (порошкове напилення, лакофарбове покриття);
• обробка матеріалом з внутрішньої сторони.

Завдяки складній рельєфній поверхні профнастил має підвищену поперечної жорсткістю, що забезпечує його високу несучу здатність. Одним з недоліків металевого профілю є його висока теплопровідність. Влітку він буде сильно нагріватися, а взимку охолоджувати, тому профнастил ідеальний для холодного скління балконів, без додаткового утеплення.

Внутрішнє оздоблення балкона

Якщо на балконі встановлений радіатор парового опалення, то його необхідно обов`язково утеплювати, так як холодне повітря з вулиці може порушити роботу опалювальної системи. Якщо ж балкон передбачається використовувати як приміщення для зберігання запасів на зиму, то істотного утеплення не потрібно.

Найбільш популярною є внутрішнє оздоблення балкона пластиковими панелями, вагонкою, гіпсокартоном і натуральним деревом. На відміну від зовнішньої обробки, при внутрішньому облицюванні стін і стелі необхідно обов`язково підготувати всі поверхні: очистити від старого оздоблювального матеріалу, вирівняти і прогрунтувати. Перед монтажем фінішного облицювальний матеріал настилається ізоляційний матеріал - пенофол, мінеральна вата, ізолон, потім встановлюється каркас обрешітки 40х40 см або 50х50 см. Чим важче оздоблювальний матеріал, тим менше повинні бути осередки обрешітки. Дерев`яні планки обрешітки кріпляться до стіни за допомогою дюбелів для експрес-монтажу.

На сучасному ринку можна знайти пластикові панелі і вагонку буквально «на будь-який гаманець», починаючи від традиційного білого кольору і закінчуючи панелями, кольором і текстурою імітують натуральну деревину цінних порід. Фінішна обробка будь-яким матеріалом ідентична за своєю технологією. Починати слід від будь-якого кута і рухатися у напрямку зліва направо. Перед кріпленням правильність розташування кожної панелі перевіряють будівельним рівнем.

Пластикові панелі кріпляться за допомогою будівельного степлера, або приклеюємо на «рідкі цвяхи». Вагонка монтується «паркетним способом», при якому цвяхи забиваються в тонкий гребінь на бічній кромці. Щоб капелюшок цвяха не заважала щільному прилягання подальшої панелі, рекомендується утапливать цвяхи гумовим добойником. Панелі з МДФ з огляду на їх крихкості кріпляться до обрешітки не безпосередньо, а з використанням маленьких металевих елементів - кліпс-кляймер.

Завершальним етапом внутрішньої обробки є монтаж підвіконня, лиштви, накладок на кути, що маскують стики, а також установка плінтусів. Таким чином, квартира може трохи розширитися за рахунок появи затишній і цілком придатною для житла площі.