Монтаж теплої підлоги

Дуже важливим етапом є грамотне проектування інженерних мереж, оскільки обираючи обладнання і матеріали без проекту, можна понести додаткові фінансові витрати. А якщо спробувати на них заощадити, то можна придбати обладнання, яке не зможе забезпечити бажаний обігрів кімнати. Тому складанням проекту нехтувати не варто.

При замовленні проекту грамотного фахівця постарайтеся надати максимально точні дані про кімнату, і в майбутньому чітко дотримуйтеся правил установки системи теплих підлог.

Для початку визначтеся з тим, який з існуючих варіантів теплої підлоги буде більш доцільний в даному приміщенні. При цьому необхідно врахувати не тільки метод облаштування теплої підлоги і його технологічні характеристики, а й умови, в яких буде функціонувати дана система.

Нелегкий вибір виду теплої підлоги

Щоб визначити з видом опалювальної системи, необхідно детально вивчити переваги і недоліки кожної з них.

Розглянемо принципи монтажу водяного статі.

Відразу варто відзначити, що це більш складний процес, для якого необхідні додаткові витрати часу, щоб перевірити його експлуатаційні можливості. Однак теплий водяна підлога набагато економніше в плані використання, особливо якщо джерелом тепла служить газовий або конденсаційний котел або сонячний колектор. Вартість установки даної системи складе третю частину від вартості всього обладнання в цілому. Основна частина припадає на опалювальний котел, але в великих приміщеннях дані витрати повністю виправдовують себе.

У разі необхідності водну опалювальну систему можна перевести на інший вид енергії і палива. Варто врахувати, що встановлена ​​належним чином водна опалювальна система розташовується по всій площі кімнати, включаючи ділянки, які перебувають під меблями. Це важливо при перестановці меблів в майбутньому.

Недоліком є ​​те, що для облаштування необхідного обладнання (насосів, котла, колекторів) буде потрібно багато вільного місця.

Конструкція водяній опалювальної системи для підлоги складається з двох частин:

1) Опалення

2) Підлогове покриття

Мінімально допустимий діаметр труби - 2 см, товщина стяжки - не менш ніж 3 см і товщина утеплювача - від 2 до 20 см. В результаті, отримуємо підвищення рівня підлоги в середньому на 10 або 13 см.

З`єднувати труби при монтажі теплої водяної підлоги не можна.

Відносно теплого кабельного статі, то його установка набагато легше за своєю технологією і забирає менше часу. Вартість його облаштувань також становитиме приблизно 30 від загальної суми, витраченої на обладнання, проте потрібно не забувати, що опалювальні витрати будуть значно перевищувати витрати водяного статі. Електрична опалювальна система - один з найдорожчих видів обігріву.

Така підлога працює тільки за допомогою електроенергії, інше паливо для нього неможливо.

Укладаючи кабель, необхідно точно знати місця розташування меблів, інакше ділянки, які опиняться під нею, можуть сильно перегрітися, а кабель, в свою чергу, перегоріти.

Істотний плюсом є те, що автоматика для управління теплою електричним підлогою займає дуже мало місця.

Монтаж теплої підлоги під плитку вимагає облаштування цементної армованої стяжки товщиною від 3 до 5 см. Товщина теплових матів складе близько 3 мм. Таким чином виходить, що висота теплого кабельного статі значно менше, ніж водяного.

Підсумувавши, можна сказати, що водяна підлога доцільно монтувати в великому приміщенні площею понад 10 м², а електрична підлога буде актуальний в маленьких кімнатах будинку, наприклад в санвузлі або на балконі.

Схема для установки теплої підлоги

Перш, ніж облаштовувати будь-який з описаних видів теплої підлоги, необхідно скласти схематичний креслення укладання нагрівальних елементів - труб, матів або плівки. Правильно склавши схему установки, можна не сумніватися в його подальшій працездатності. Детальне креслення теплого водяного та електричного статі допоможе уникнути помилок при монтажі, а також буде корисний при його ремонті. З його допомогою можна буде точно визначити місце підлогового покриття, де прокладено гріє контур.

Класичною схемою монтажу водної опалювальної системи є так звана «змійка» або «спіраль». Решта схеми тільки копіюють елементи цих двох.

Облаштування теплої підлоги під ламінат

Детально розглянувши технологію установки опалювальної системи під ламінат, можна зробити висновок, що ідеальним варіантом в такому випадку буде тепла підлога інфрачервоний. Це плівкові смуги, які зроблені зі спеціального електротехнічного поліетилену або поліестеру, в якому заламініровать спеціальні опалювальні елементи.

Основні переваги опалювальної системи на основі термоплівки:

• Поверхня підлоги рівномірно прогрівається по всій площі кімнати
• Невеликі витрати електроенергії - при роботі з терморегулятором на обігрів 1м споживається всього 40Вт.
• Товщина матеріалу - всього 0,3 мм, що ніяк не відбивається на висоті статі

До перерахованих вище переваг можна додати швидкість і легкість установки даного виду статі.

Оцінити власні сили в цій нелегкій справі вам допоможе інструкція по монтажу теплої підлоги. Якщо ви на практиці ніколи не стикалися з даним видом робіт, то в мережі можна знайти спеціальний відеосюжет «Монтаж теплої підлоги», з якого можна почерпнути багато корисної інформації.

Облаштування опалювальної системи для підлоги на основі термоплівки включає безліч етапів.

Для початку необхідно визначити місце розташування терморегуляторів на стіні, а також площа поверхні підлоги, на яку буде монтуватися нагрівальна плівка.

Далі необхідно підготувати підставу - очистити його від сміття і якщо є необхідність, вирівняти. Потім на підготовлену поверхню укладається матеріал з теплоотражающими властивостями, а місця його стиків фіксуються за допомогою скотча.

Термоплівку укладаємо строго за схемою. Смуги необхідно розташувати контактами у напрямку до терморегулятора і вздовж довгої сторони приміщення, щоб було менше проводів і точок підключення.

Нарізка смуг проводиться уздовж ліній відрізу, які нанесені на термопленку. Дуже важливо, щоб смуги щільно стикувалися один з одним. Дотримання цього правила забезпечить рівномірний прогрів приміщення, а також захистить листи ламінату від розтріскування.

Щоб не допустити зміщення смуг плівкового матеріалу при виконанні майбутніх робіт, потрібно зафіксувати їх за допомогою скотча до Тепловідбивний матеріалу.

Далі слід установка контактних затискачів на мідних струмопровідних смугах. Виконати це необхідно таким чином, щоб одна зі сторін затиску була всередині термоплівки, а інша - зовні. За допомогою щипців щільно притискаємо контактні затискачі до мідним смугах.

Лінії обріза мідних шин необхідно обов`язково ізолювати за допомогою бітумної ізоляції, яка зазвичай продається в комплекті з теплою підлогою. Також в обов`язковому порядку потрібно виконати ізоляцію місць підключення до затискачів.

Терморегулятор встановлюється в самому зручному ділянці стіни, щоб була можливість підключити його до розетки без використання окремої проводки.

З`єднувальні дроти прокладаються уздовж однієї із стін кімнати, а на підлогу дроти - по швах теплоотражающего матеріалу, щоб замаскувати їх виступ над теплою підлогою. Кабель, який йде до терморегулятора, укладається в спеціально підготовлений каналец або монтажний декоративний коробок.

При підключенні з`єднувальних проводів до терморегулятора. Необхідно суворо дотримуватися схеми підключення.

На заключному етапі під термопленку встановлюється температурний датчик, який підключається до терморегулятора. Термодатчик необхідний для того, щоб в разі досягнення ділянкою статі заданої максимально допустимої температури, відключити опалювальну систему. Щоб не допустити його пошкодження, при влаштуванні теплої підлоги під ламінат цей датчик рекомендують встановлювати в ділянці з мінімальними навантаженнями покриття. Датчик фіксується на термопленке за допомогою бітумної ізоляції.

І нарешті, підключаємо наш терморегулятор до мережі. Такі роботи необхідно довірити фахівцям з електромонтажу. Якщо загальна потужність опалювальної системи на основі термоплівки складає більше 2 кВт, то вона підключається через індивідуальний автомат. При цьому необхідно врахувати потужність інших електроприладів, які підключені до електромережі.

Обов`язковим етапом є тестування системи обігріву. Для цього на регуляторі виставляється температура підігріву підлоги приблизно 30ºС. Коли термопленка повністю прогріється, перевіряємо обігрів кожної смуги окремо. За допомогою індикаторної викрутки необхідно ретельно перевірити місця, в яких з`єднуються дроти, а також термоплівка. Таким же способом можна перевірити якість виконаної ізоляції.

Оскільки ламінат - покриття зі своєю специфікою, зверху на термопленку необхідно укласти особливу пенополіетіленовие підкладку, яка сховає можливі нерівності підлоги. Зверху на пінополіетилен укладаємо ламінат.

Для теплої підлоги застосовують особливий ламінат, який відзначений спеціальною позначкою «тепла підлога». Таке покриття практично не схильне до перепадів температури.

Використовувати підлогу з підігрівом можна відразу ж після настилу ламінату. Щоб запустити систему обігріву на основі термоплівки в дію, досить виставити на регуляторі температуру обігріву, що не перевищує 30 ° С.

Через холодного статі приміщення несе значні втрати тепла, тому опалювальні системи для підлоги користуються величезною популярністю серед щасливих володарів власних будинків і квартир. Тепла підлога служить прекрасним джерелом, як основного, так і додаткового обігріву приміщення.